Дитячі літні розваги з використанням   

                                                                                                                                            українського музично-ігрового фольклору

                                                                                                          Літо — чудова пора для проведення всіляких дитячих розваг                                                                                            на відкритому повітрі. Адже влітку діти мають змогу більше                                                                                                рухатися, бігати, грати в активні ігри тощо. Окрім того, літо —                                                                                              це ще й найспекотніша пора року, коли хочеться втамувати                                                                                                спрагу і... окропитися водичкою

 

         Звичай обливатися водою походить ще з прадавніх часів. Він був відомий у Стародавньому Римі, у багатьох європейських країнах. Обливаючись, наші пращури в такий спосіб очищалися, «викликали весняний дощ» тощо. Зокрема, серед українських народних звичаїв існував такий: під час першого весняного дощу селяни родинами виходили на подвір’я й ставали під дощ, щоб той «покропив і оживив».

         Популярним було в Україні й святкування Поливаного понеділка. Звичай обливання припадав на перший або другий день Великодня і широко побутував у давнину. Дещо призабутий, та все ж традиційний, і нині понеділок після Великодня називають «поливаним», «обливаним». Подібні очисні дії з водою робили на Водохреще, Чистий четвер, і, звичайно, на літнє свято Івана Купала.

         Звичай обливатися особливо подобається і є цікавим для дітей, які з превеликим задоволенням бризкають одне на одного водою, в такий спосіб граючись із нею. І якщо використати відповідний фольклорний музично-ігровий матеріал, то цікаву й невимушену розвагу бризкання водою можна зробити не лише захопливою, а й навчальною, розвивальною та виховною.

За допомогою українського дитячого музично-ігрового фольклору можна влаштувати з дітьми на відкритому повітрі літню розвагу, присвячену воді та сонечку. Вона не потребуватиме особливої попередньої підготовки, окрім вивчення з дітьми певних народ¬них примовок, закличок тощо. Сам хід розваги можна вибудувати в такій по¬слідовності:

*        закликання дощика;

*        ігри з водичкою;

*        закликання сонечка.

 

Закликання дощика

         Для закликання дощика стане у пригоді відома народна закличка-примовка «Іди, іди, дощику».

Її залюбки виконуватимуть діти дошкільного і молодшого шкільного віку

Можна скористатися також не менш відомою народною закличкою-примовкою до дощика:

Дощику, дощику,

Зварю тобі борщику

В зеленому горщику.

Борщик повернеться,

Дощик полинеться.

Ігри з водичкою

         Для ігор з водичкою можна використати дитячу народну примовку «Водичко, водичко». Окрім того, можна створити поєднан¬ня української народної гри «Дрібушечки» із закличкою-примовкою до води, що, як показує досвід, є надзвичайно цікавим для дітей дошкільного віку .

         Співаючи пісню «Дрібушечки», діти ставлять руки в боки, притупуючи «дрібушечками». Під час виконання перших рядків пісні діти звужують коло. Промовляючи «наїлися петрушечки», діти потирають животики, на словах «наїлися лободи», притупуючи «дрібушечками», — розширюють коло, а на словах «гала-гала до води» роблять колоподібні рухи.

         Після виконання пісні-гри «Дрібушечки» діти сідають навприсядки, уявляючи, що сидять навколо невеличкого ставочка, і промовляють дитячу примовку «Водичко, водичко», імітуючи руками гру з водою — спочатку наче плескають нею, потім струшують краплинки з пальців і наприкінці вдають, що бризкають водою один на одного:

Водичко, водичко,

Умий моє личко,

Щоб щічки красніли,

А очки синіли.

Щоб сміявся роток,

І кусався зубок!

Якщо на території дитячого садка та шкільного подвір’я є вуличний басейн чи фонтан, діти можуть по-справжньому погратися з водичкою — задля цього вони стають навколо фонтану чи бортиків басейну і хлюпочуть руками у воді, виконуючи, наприклад, таку примовку:

Водо, водо холодная,

Стечи з мене, зігрій мене!

А з кого не стече —

Того сонечко спече!

 

Закликання сонечка

         Після примовлянь до дощу та води діти виконують заклинку до сонечка:

Сонечко, Сонечко,     руками роблять колоподібні рухи

Засвіти, засвіти!        піднімають руки і очі догори

Сонечко, Сонечко,    виконують колоподібні рухи руками

Звесели,звесели!       тримають руки на поясі, ногами притупують

 

Сонечко, Сонечко,    виконують колоподібні рухи руками

Весну й Літо запроси! спочатку ведуть рукою в один бік, потім

                                       в інший, нібито запрошують на подвір'я

                                       весну й літо, а наприкінці вклоняються

         Після заклички цікавим і логічним продовженням закликання сонечка може бути спів українських народних дитячих пісень «Вийди, вийди, сонечко», «Вигрій, вигрій, сонечко» та багато інших, у яких діти проявляють свої емоції та творчі здібності. Так, наприклад, виконання дітьми української народної пісні «Вийди, вийди, сонечко» можна супроводити танцювальними рухами з використанням штучних прикрас — квітів, макета сонця, стрічок на зап’ястках рук, перетворивши пісню на невеличку хореографічну постановку.

         На зап'ястки рук дітей одягають зшиті різноколірні стрічки. Доцільно розкрити дітям сутність кольорів стрічок, щоб вони знали, що це — певні символи. Наприклад, жовта — символ сонця, голуба і синя — символи неба і води, оранжева — символ хліба, фіолетова — мудрості, рожева — достатку тощо.

         Слід звернути увагу дітей на те, що стрічки своєрідно імітують поєднання дощу та сонця і символізують виникнення веселки. Після цього можна виконати з дітьми українську народну пісню «Вийди, вийди, сонечко» з відповідними хореографічними рухами.

Вийди, вийди, сонечко,  на слові «сонечко» діти піднімають руки вгору

На дідове полечко,          ведуть правою рукою праворуч

На бабине зіллячко,        ведуть лівою рукою ліворуч

На наше подвір’ячко.      роблять жест запрошення

На весняні квіточки,       піднімають вгору штучні квіти на дротиках

На маленькі діточки,       присідають, а потім випрямляються

Там вони граються,         роблять оберт навколо себе

Тебе дожидаються.         роблять жест запрошення, руки на пояс,

                                          три притупи, присідають, кладуть на

                                          підлогу штучні квіти, випрямляються

Там дід косить,               імітують рухи косіння

Сонця просить                піднімають руки вгору

Хмару розбиває,             плескають у долоні

Сонця здобуває.             піднімають руки вгору

Бий, дзвоне, бий!           плескають у долоні

Хмару розбий!               виконують колоподібні рухи руками і

                                         гучно плескають у долоні

         На закінчення розваги після виконання всіх закличок, примовок та рухливих народних пісень-ігор дітям можна дозволити окропити одне одного водичкою.